Шкідливі звички — ряд звичок, що є шкідливими для організму людини. Вони перешкоджають людині розвиватися як розумово, так і фізично. Серед цих звичок виділяють декілька найбільш шкідливих - це наркоманія, алкоголізм, токсикоманія та тютюнопаління. Кожна з цих звичок викликають залежність людини від тої чи іншої речовини, яку вона вживає.
Розглядати дану проблему слід крізь призму психологічних знань. Адже, підлітковий і юнацький вік – один із кризових етапів у становленні особистості. Він характеризується рядом специфічних особливостей. Це вік кардинальних змін у сфері свідомості, діяльності і системи взаємовідносин особистості. Цей етап характеризується бурхливим ростом людини, формуванням її організму, що помітно впливає і на психологічні особливості підлітка або юнака. Підлітки із властивими їх віку чуттєвістю виявляються найбільш незахищеними і психологічно безпомічними перед життєвими труднощами. Не маючи достатніх навичок для їх рішення, не вміючи чи небажаючи обирати адаптивні способи зняття напруги, вони можуть вдаватися до адиктивних засобів поведінки.
Людина – індивід соціальний, бо лише в соціумі виховується особистість. Сім’я – це самий перший інститут соціалізації дитини. В родині діти опановують азбуку людського спілкування, а через неї і азбуку людських взаємостосунків. Функціональне призначення сім’ї складається із важливих елементів. Чим більше функцій у кожної окремої сім’ї, тим багатші внутрішньо сімейні стосунки. Дисфункційні родини (неблагополучні) руйнують не тільки відносини, а й особистісні властивості особистості дитини. Для дітей з подібних сімей ускладнені таки значущі для особистості процеси, як сприйняття об’єктивної складності оточуючого світу, повноцінна адаптація до мінливих умов дійсності, вміння брати на себе відповідальність і робити вибір.
В юнацькому віці вибудовується нова ієрархія системи життєвих цінностей. Ці особливості проявляються у поведінці, розвитку вольових рис особистості і у самоконтролі поведінки. Водночас змінюються стосунки в середовищі однолітків, виникають більш-менш замкнуті осередки молодіжної субкультури, вплив яких є визначною причиною вибору підлітками та юнаками моделі поведінки.
Передусім якісні зміни пізнавальних процесів, розвиток інтелекту спричиняють появу потреби осмислення/переосмислення навколишнього світу та свого «Я». Нерідко такі зміни набувають патологічних ознак . У поведінці юнаків та дівчат спостерігаються значні ускладнення в процесі адаптації до оточуючого середовища, що є однією з причин появи стійкої залежності. Поширеними формами залежної поведінки, яка в однаковій мірі властива юнакам та дівчатам підліткового і юнацького віку - шкідливі звички.
Пояснюючи сутність будь-якої психологічної залежності, слід відштовхуються від природного прагнення людини до духовного комфорту та її невміння подолати труднощі на шляху до бажаного. Яка ж роль психолога в такій ситуації? Психологічна консультація та корекція залежної поведінки підлітків та юнаків повинна, в першу чергу, спрямовувати молодь вчитися та усвідомлювати, що оточуючий їх реальний світ – це не лише суцільне задоволення, а це також і світ наполегливої праці з невдачами, втратами, переживаннями. Реальне життя не може бути або білим, або чорним. Головне завдання молодої людини – навчитися бачити і жити у гармонійному поєднанні хорошого і не зовсім. Також, важливим є формування «психологічного імунітету» особистості, який сприяє психологічному захисту від реклами, теле- та кінопродукції, а також втягування однолітками, дорослими у небезпечні пригоди, експерименти.
До основних чинників, факторів поширення шкідливих звичок серед молоді відносять:
- формування залежності у більш молодшому віці (період шкільного навчання);
- пасивне проведення відпочинку;
- байдуже ставлення до власного здоров’я, негативне – до спорту та фізичної культури;
- низький рівень доходів сім’ї;
- примітивність світогляду.
Встановлено типові особистісні риси юнаків та дівчат із будь-якими формами залежної поведінки – висока особистісна тривожність, комплекс неповноцінності, схильність уникати відповідальності за власні вчинки. А також низьку толерантність до повсякденних труднощів, поверхову соціалізацію, схильність до звинувачування інших, уникнення відповідальності, стереотипність, повторюваність поведінки. Поява та закріплення будь-якої залежності у юнаків та дівчат пов’язана з компенсацією негативного образу фізичного “Я”. Інакше кажучи, індивіда захищають лише такі знання про реальний світ, які глибоко та діалектично розкривають зміст соціального буття людини. Це, зокрема, наполеглива праця, реалізація здібностей, досягнення мети, що супроводжуються перемогами та успіхами поруч із втратами, розчаруваннями.
Найчастіше до алкоголізму та наркоманії підлітки вдаються через життєвий досвід, помилки в шкільному та сімейному вихованні. Наркологи та психіатри на перше місце ставлять патологію розвитку особистості, тобто спадкові вади у функціонуванні вищої нервової діяльності. Це, насамперед, діти з психопатичними рисами характеру, невротичні, емоційно нестійкі, розумово відсталі. На думку психологів, жодна з цих причин не є тою, що безпосередньо детермінує виникнення бажання вживати алкоголь чи наркотики. Справді, ми знаємо, що багато дітей виховується у складних сім'ях, які мають низький культурний рівень, однак далеко не всі вони стають алкоголіками чи наркоманами. З другого боку, більшість дітей, що стоять на обліку в психоневрологічних диспансерах (тобто мають значні відхилення у розвитку нервової діяльності), все ж таки знаходять своє місце у самостійному житті. Таким чином, детермінантою виникнення алкоголізму та наркоманії неповнолітніх виступають не зовнішні обставини, і навіть не внутрішні особливості, а свідомість, внутрішній світ самого підлітка.
Те, як сама людина сприймає всі життєві обставини, як вона ставитися до оточуючих, як вона переживає події свого буття, саме це є предметом психологічного аналізу, і саме це визначає, чому одна дитина, незважаючи на несприятливі умови життя, виростає достойною людиною, а інша, що виховується начебто в заможній, благополучній сім'ї, починає вживати алкоголь або навіть наркотики.
Якщо завдання медицини — боротися з наслідком дії наркотиків, а правоохоронних органів — перекрити шляхи доступу психотропних речовин до неповнолітніх, то завдання психологів—добитись, щоб людина сама не бажала вживати алкоголь. Якщо будуть знайдені психологічні механізми формування установки на здоровий спосіб життя, то медичні та юридичні аспекти відпадуть самі собою.
Отже, віднайти психологічні причини виникнення шкідливих звичок у неповнолітніх — значить відповісти на запитання "Чому підліток хоче змінити свій психологічний стан саме штучним шляхом?"